На виконання Указу Президента України «Про відзначення 26-ї річниці незалежності України» від 15.05.2017 № 132/2017, згідно з регіональним планом заходів з підготовки та відзначення в Донецькій області 26-ї річниці незалежності України, затвердженим розпорядженням голови Донецької облдержадміністрації,  керівника обласної військово-цивільної адміністрації  від 30.06.2017 № 738, з метою утвердження патріотизму та гордості за свою державу, звитяги Українського народу у боротьбі за волю і незалежність протягом серпня 2017 р. у Гірницькій ЗОШ І-ІІІ ступеня №17 пройшли відповідні заходи до Дня Незалежності України:

• педагогічний колектив школи прийняв активну участь у проведенні міських заходів до Дня Прапора та Дня Незалежності України;
• оформлений куточок у бібліотеці школи «Незалежність: 100 років боротьби»;
• рекомендовані матеріали до Дня Незалежності взяті класними керівниками для проведення Першого уроку.
•    

ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ ДО 26 РІЧНИЦІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

Український інститут національної пам’яті, 18.08.2017

24 серпня 2017 року Україна відзначає День Незалежності – державне свято на честь ухвалення у 1991 році Верховною Радою Української РСР Акта проголошення незалежності України.

 Насправді ж у 1991 році відбулося відновлення української державності, за яку українці змагалися протягом багатьох століть.

 Зважаючи на визначне значення Української революції 1917-1921 років у становленні національної державотворчої традиції, пропонуємо у відзначенні 26-ї річниці незалежності України акцентувати на спадкоємності українських державотворчих традицій від 1917 року до сучасної України – протягом сторіччя. Важливим є і те, що сьогодні, так само як і сторіччя тому, українська незалежність потребує захисту.

 2017 рік Указом Президента України проголошено Роком Української революції 1917-1921 років. Тому при створенні інформаційних проектів, соціальної реклами, змістовного наповнення публічних заходів в рамках святкування Дня незалежності доцільно обрати одну з двох стратегій інформування щодо змісту події:

 1. Незалежність виборювалася українцями із 1917 року і ця боротьба триває й нині. Відповідні гасла: «Незалежність – боротьба триває!», «Українська незалежність руйнує імперії».

2. Українська державність – продовження традицій Української революції. Відповідні гасла: «Незалежність: 100 років боротьби».

Історична довідка

У перебігу Української революції 1917-1921 років вперше у ХХ сторіччі була створена незалежна українська національна держава.

 Українська революція була явищем загальноукраїнським. Її рушієм був український народ і його політична еліта, що еволюціонувала від ідей політичної автономії та федерації до усвідомлення потреби державної незалежності.

 Сучасна Україна успадкувала від Української революції 1917-1921 років:

-    демократичні засади державного будівництва;

-    державні символи: герб, гімн, прапор;

-    українську валюту – гривню;

-    українську мову як державну мову;

-    принцип соборності – об’єднання українських земель в єдиній незалежній державі.

 В Українській революції 1917-1921 рр. було започатковано такі інститути незалежної держави як перший український парламент (Центральна Рада, заснована у березні 1917 року) та перший український уряд (Генеральний Секретаріат Центральної Ради, створений у червні 1917 року). Серед започаткованих у добу Революції інститутів варто відзначити Українську Академію Наук (засновану гетьманом П.Скоропадським у листопаді 1918 року). Саме в революційних подіях 1917-1921 років Київ став столицею України, якою лишається і нині.

 Українська революція пройшла три етапи, які характеризувалися становленням і розвитком інститутів української державності.

 Утворення та діяльність Української Центральної Ради (березень 1917 – квітень 1918). Цей етап характеризують створення національних представницьких інститутів і органу виконавчої влади Генерального секретаріату, формування українського війська, проголошення Української Народної Республіки та її незалежності, утвердження державних символів – герба, прапору, гімну, і також підписання Берестейського миру.

 Правління гетьмана Павла Скоропадського (29 квітня – 14 грудня 1918). За доби гетьманату відбувались розбудова державних інститутів і розвиток української культури, ширилося визнання Української держави у світі.

 Влада Директорії УНР (грудень 1918 – листопад 1921). Відновлення УНР супроводжувалось подальшою українізацією владних інститутів, підписанням Акту Злуки УНР та ЗУНР, розгортанням масштабного повстанського руху проти іноземної окупації і його придушенням.

 Попри те, що УНР і ЗУНР зазнали поразки від зовнішніх агресорів і територія України була окупована східними і західними сусідами, ідея здобуття державної незалежності стала визначальною для українського визвольного руху ХХ століття. Українська революція 1917-1921 років сформувала генерацію громадських діячів і інтелектуалів, які і після її поразки просували ідею української незалежності у світі. Право на власну державу українці намагались реалізувати за будь-якої можливості. Карпатська Україна 1939 року, відновлення Української держави у 1941 році, боротьба УПА у 1942-1950-х роках, дисидентський рух 1960-1980-х років – все це вияви державницьких устремлінь українців.

 24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, який став точкою відліку сучасної державності. Незалежність України не була випадковістю, зумовленою тільки московським переворотом, організованим ГКЧП. Події 1991 року втілили столітні прагнення українців до суверенної держави.

 Проголошення державної незалежності Україною відіграло вирішальну роль у розпаді СРСР та остаточній ліквідації комуністичної тоталітарної системи по всьому світу. Сьогодні Україна, що відстоює свою незалежність у війні із російським агресором продовжує боротьбу, розпочату у 1917 році, коли вперше українці стали на шлях творення власної держави.

Ключові повідомлення

–  Прагнення до свободи – визначальна цінність українців, що давала наснагу і сили залишатися собою в часи бездержавності. Найвищий вияв свободи поневоленого народу – здобуття незалежності для творення власного майбутнього. Актом 24 серпня 1991 року її остаточно утвердили.

  – Відзначаючи  26-у річницю ухвалення Акта проголошення незалежності України, слід вшанувати попередні етапи становлення української державності, передовсім події Української революції 1917-1921 років.

  – Сучасна Українська держава увібрала у себе традиції української державності початку ХХ століття: принципи демократизму, соборності, атрибути державності.

  – Перша незалежність України у ХХ столітті була проголошена 22 січня 1918 року. Тому 24 серпня 1991 року відбулося фактично відновлення незалежності України.

 – Україна у ХХ столітті кілька разів втрачала суверенітет через внутрішні незгоди під час зовнішньої агресії. Національна єдність – обов’язкова умова збереження державності.

 – Втрата проголошеної у 1918 році незалежності України уможливила проведення окупантами злочинних соціальних експериментів. Комуністичний і нацистський тоталітарні режими забрали мільйони життів мешканців України внаслідок Голодомору, Голокосту, державного терору, депортацій та війн, бо власної держави, яка могла би захистити українців, у них не було.

 – Проголошення незалежності України 1991 року відіграло вирішальну роль у розпаді СРСР і остаточній ліквідації комуністичної тоталітарної імперії. І сьогодні незалежність України є головною перешкодою для російського імперіалізму й запорукою вільного розвитку держав і народів Європи.

– 26 років незалежності продемонстрували світу, що Україна відбулася як суверенна держава, здатна утверджувати демократичні цінності та відстоювати свободу.

Перелік вітчизняних науковців, що спеціалізуються на тематиці Української революції 1917–1921 років і можуть надавати консультації з теми:

• Владислав Верстюк, доктор історичних наук, професор, Інститут історії України НАН України.

• Павло Гай-Нижник, доктор історичних наук, завідувач відділу історичних студій Науково-дослідного інституту українознавства.

• Ігор Гирич, кандидат історичних наук, Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України.

• Станіслав Кульчицький, доктор історичних наук, професор, Інститут історії України НАН України.

• Ярослав Файзулін, кандидат історичних наук, Український інститут національної пам’яті.

Контакти істориків для запрошення на ефіри, коментарі та консультації можна отримати в Українському інституті національної пам'яті.