ІНФОРМАЦІЙНО-ІСТОРИЧНА ДОВІДКА ЩОДО ЖЕРТВ ПОЛІТИЧНИХ РЕПРЕСІЙ

Відзначення Дня пам’яті жертв політичних репресій у третю неділю травня встановлено Указом Президента України від 21 травня 2007 року № 431 «Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937-1938 років».

05 серпня 2017 році виповнюються 80-ті роковини початку Великого терору - масових політичних репресій 1937 - 1938 років, про що зазначається в Указі Президента України від 23 березня 2017 року № 75.

Масові репресії 1930-х років стали засобом забезпечення монополії ЦК ВКП(Б), досягнення беззастережної покірливості керівників національних республік та областей. Численні «шкідницькі» терористичні організації, за нібито участь в яких під час Великого терору люди розплачувались життям, були сфабриковані працівниками наркомату внутрішніх справ.

Так, у сучасній історіографії Великим терором називається масове знищення у 1937-1938 рр. партійно-державних кадрів, інтелігенції та представників інших прошарків суспільства Радянського Союзу, яких підозрювали в опозиційних настроях. Великий терор здійснювався з ініціативи Й. Сталіна, генерального секретаря ЦК ВКП(б). На місцях його здійснювали надзвичайні «трійки», які без згоди судів засуджували звинувачених до розстрілу або тривалого ув'язнення у таборах системи ГУЛАГ. За оцінками істориків, кількість жертв Великого терору складає півтора мільйона осіб.

Опозиційні настрої мешканців Донеччини були відомі сталінському керівництву. Тому наслідки «великого терору» для регіону були нищівними. За підрахунками З.Г.Лихолобової,  у 1937-38 рр. жертвами політичних репресій стали понад 40 тис. мешканців Донеччини, не менше 2/3 з них було розстріляно. Згідно з висновками науковців, понад 40% потерпілих становили промислові робітники, 33% – інженерно-технічні працівники і службовці, 6% – вчителі та медики, 4% – керівники підприємства та установ.

Для того, щоб людина була репресована, достатньо було у минулому належати до куркулів (заможних селян), поміщиків, підприємців. За статистичними звітами управління НКВС УРСР в 1937 р. в Донецькій області було заарештовано 14832 колишніх куркулів, що складало 54,8% від загалу заарештованих в області. Також у 1937 р. в області було заарештовано 6503 осіб, які раніше належали до привілейованих верств населення – поміщиків та підприємців (24% від загалу заарештованих).

Також під час Великого терору людей заарештовували за національною ознакою. Наприклад, у 1937 році у м. Маріуполі було репресовано близько 35 тис. чоловік - інженерів, вчителів, військових, моряків, робітників, селян, серед яких переважали німці та греки.

Отже, метою Великого терору було не лише усунення небезпеки з боку потенційних противників сталінського режиму, але й залякування інших прошарків населення. У свідомість пересічних громадян наполегливо втілювався «образ внутрішнього ворога».