Рекомендації батькам випускників з профорієнтації

Разом, але не замість

Головне для батьків - віддавати собі звіт в тому, що вони лише допомагають дитині визначитися, а зовсім не визначаються замість нього. Допомагають - тому що більшість дітей в 14-16 років ще психологічно не готові зробити вибір самостійно, більше того, значна частина їх відчуває страх перед необхідністю прийняття рішення. З іншого боку, не можна повністю знімати з нього відповідальність за вибір, який вони чинять.

7 кроків до вирішення

КРОК 1. Складіть таблицю професійних уподобань. Обираючи професію, людина вибирає не тільки спосіб добування грошей, але й соціальне середовище, спосіб життя. Складіть максимально докладний список таких вимог (рівень заробітної плати, характер та умови праці, престижність, зайнятість, реальність працевлаштування і т. д.). Впишіть ці пункти в стовпчики, а в рядки - назви професій, що здаються дитині найбільш привабливими. Заповнюючи таблицю, зіставляйте вимогу і професію: якщо вони збігаються, ставте в цій клітці плюс, якщо ні - мінус. Проаналізуйте, яка професія набрала плюсів найбільше. Можливо, близько цієї спеціальності дитині і варто шукати своє покликання.

КРОК 2. Розширюйте знання про професійний світ. Щоб вибирати, потрібно знати, з чого вибирати. До профорієнтаційної роботи можна залучити друзів і знайомих.

КРОК 3. Більше інформації! Активно (і разом з дитиною!) Збирайте інформацію про ринок праці, про нові і перспективні спеціальності. У цьому можуть допомогти довідники, професійні журнали, які щорічно випускаються, а також інтернет-сайти.

КРОК 4. Від слів - до справи. Всі ми знаємо, що підлітки досить скептично ставляться до думки дорослих, особливо батьків. Набагато важливіше безпосередній досвід. Якщо дитину зацікавила якась професія, запропонуйте йому «прорепетирувати» її у профільному гуртку, секції, класі.

КРОК 5. Запропонуйте дитині пройти профорієнтаційне тестування. Щоб вибрати професію, необхідно не тільки розбиратися в світі існуючих професій, але насамперед пізнати себе - свої особистісні якості, здібності, прагнення.

КРОК 6. У навчальний заклад - на екскурсію. Непогано зводити дитину на «день відкритих дверей» в навчальний заклад - і бажано не в один.

КРОК 7. Обговорюйте альтернативи. Говорячи з дитиною про майбутню професію, не зациклюйтеся на одному варіанті. Наявність альтернативи дозволяє знизити у дитини напругу і тривогу. Можна запитати прямо: «А чим ти збираєшся займатися, якщо в тебе не вийде стати економістом?» А можна обговорювати цю проблему стосовно до третіх осіб.

Пам’ятайте, що помилка - теж досвід.

Звертаємо вашу увагу, що багато професій можна отримати в декількох навчальних закладах, і тому для того, щоб прийняти остаточне рішення, необхідно відвідати їх усі.