Протокол № 3

Протокол № 3

засідання Ради Гірницької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №17

Селидівської міської ради

від   04.03.2019

На засіданні присутні: 27 членів Ради школи

Голова Ради школи – Гріцик Олена Миколаївна

Секретар Ради школи – Пастушенко Катерина Євгенівна

Порядок денний

1. Про охорону здоров’я та збереження життя учнів і працівників школи. Залучення відповідних служб для надання кваліфікованої інформації для учнів.
2. Про моральний клімат у школі, стиль взаємин між шкільними працівниками, учнями та їхніми батьками.
3. Про роботу з важковиховуваними учнями, їхніми сім’ями. Обстеження житлово-побутових умов.
4. Про санітарно-гігієнічний стан та техніку безпеки в класах.
5. Про хід атестації педагогічних працівників школи.
6. Про збереження шкільного обладнання.
7. Про переведення освітнього закладу на умови самостійного ведення господарської діяльності та бухгалтерського обліку.

Слухали 1. Заступника директора з навчально-виховної роботи Передерій О.О., яка повідомила про те, що діяльність з охорони життя, здоров’я забезпечують самі школярі, педагоги, медичні працівники на підставі Статуту і Концепції розвитку школи. Мета діяльності, яка спрямована на охорону здоров’я:

• Збереження і зміцнення здоров’я дітей у школі , яка працює в режимі двох змін.
• Формування у школярів відповідального ставлення до власного здоров’я оточуючих як до найвищих індивідуальних та суспільних цінностей.
• Об’єднання зусиль педагогічного колективу, медичних працівників, батьків для активізації дітей і підлітків на збереження та зміцнення фізичного і психічного здоров’я, що дозволить зробити процес формування здорового способу життя неперервним.
• Створення оптимального психологічного клімату для розвитку кожної особистості.
• Удосконалення системи роботи з профілактики та запобігання дитячого травматизму. Роз’яснення правил поведінки в різних життєвих ситуаціях на основі принципів особистої безпеки, економічної і загальної культури в умовах навколишнього середовища.

Діяльність школи з охорони здоров’я школярів і працівників охоплює такі напрямки:

• Вивчення курсу «Основи здоров’я», «Основи безпеки життєдіяльності» і формування у свідомості дітей потреб здорового способу життя;
• Навчання учнів і працівників правилам безпеки життєдіяльності, санітарно – гігієнічним правилам і способам безпеки під час проведення занять з основ захисту Вітчизни, секцій, уроків, фізкультури, хімії, наукових досліджень, пов’язаних із застосуванням спеціального обладнання, апаратів, електроприладів, токсичних речовин тощо;
• Навчання учнів і працівників школи правилам дорожнього руху, пожежної безпеки;

• Щорічний поглиблений медичний огляд на початку навчального року з наступною профілактикою захворювань у школярів і працівників школи та поточним контролем стану здоров’я .
• Надання екстреної медичної допомоги, а за необхідності госпіталізації до лікарні міста;
• Розробку і впровадження способів підвищення резистентності організму до захворювань;
• Організація літнього відпочинку учнів.

Організація охорони здоров’я в школі:

• Основними документами в системі охорони здоров’я є Положення і річний план роботи школи. Загальна робота в цьому напрямі покладена на одного із заступників директора, яка бере участь у тижневому плануванні, координує роботу з охорони здоров’я із роботою в інших напрямках.
• Керівництво харчуванням здійснює заступник директора з навчально-виховної роботи, шеф-кухар, медична сестра.
• Роботу з охорони здоров’я виконують учителі уроків фізичного виховання , основ здоров’я , лікарі , медичні сестри, вчителі початкових класів, прибиральниці приміщень.

Школа підтримує тісний зв'язок із кабінетом поліклініки. Документацію розробляють заступники директора з виховної та навчально - виховної роботи. При вступі в школу батьки учнів обов’язково здають медичні карти учнів. Всі вчителі кожного року обов’язково проходять медичний огляд, результати якого фіксуються в індивідуальних медичних книжках педагогів. Медичні книжки зберігаються в школі.

Вирішили: Продовжити роботу в цьому напрямку, контроль за виконанням покласти на класних керівників навчального закладу, медичну сестру закладу та заступників.

Слухали 2. Шкільного психолога Арсенова О.О., який повідомив про те, що сприятливий психологічний клімат - це підсумок систематичної роботи керівників, психологів і всіх співробітників установи.

При порушенні позитивної атмосфери в колективі спершу визначається основне коло проблем колективу: характеристики і фактори сприятливого і несприятливого психологічного мікроклімату, формування і вдосконалення якого вимагає від психологів та адміністрації у закладах освіти розуміння емоційного стану людей, настроїв, відносин один з одним. Дуже важливим моментом у будь-якому колективі є наявність довіри. Адже довіра - це потужна універсальна сила, що впливає практично на все, що відбувається всередині установи і у відносинах між іншими закладами і одночасно є структурною та культурною характеристикою кожного окремого закладу.

Основними факторами, що впливають на формування соціально-психологічного клімату в школі є:

• взаємини з колегами по роботі і адміністрацією;
•  рівень конфліктності відносин;
• професійна підготовка персоналу;
• зміст праці та ступінь задоволення нею;
• умови праці і побуту та задоволеність ними;
• ступінь задоволення характером міжособистісних стосунків педагогів з дітьми;
• особистість керівника, стиль керівництва та задоволеність ними.

Шляхи формування сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі школи є:

• вивчення соціально-психологічного клімату в колективі (діагностування);
• удосконалення організації праці на основі принципів наукової організації праці;
• гнучке регулювання взаємин у колективі, усунення суперечностей між діловими та особистими стосунками в системі міжособистісних взаємин;
• удосконалення матеріальної бази установи та умов праці і життя членів колективу;
• удосконалення стилю керівництва з урахуванням особливостей колективу та вимог суспільства до установ освіти; удосконалення організаційних форм управління.

Рекомендації директорам навчальних закладів, адміністрації школи щодо покращення психологічного мікроклімату:

• Удосконалити добір, розташування, виховання кадрів, тобто «комплектувати» колектив з урахуванням соціально-психологічної, психологічної сумісності людей.
• Поставити перед колективом цікаву, корисну для суспільства та членів педагогічного колективу мету, досягнення якої потребує напруженої творчої праці.
• Удосконалити матеріальну базу установи та умови праці членів колективу.
• Доручити організацію спільних заходів та спільного дозвілля членам педколекиву.
•  Організувати проведення інтегрованих та бінарних уроків, що сприятиме підвищенню ефективності взаємодії між членами педагогічного колективу.
• Знаходити з підлеглими спільну мову, цікавитися їхніми проблемами.
• Делегувати повноваження.
•  Організувати спільну професійну взаємодію керівника із заступниками.
•  Керуватися справедливими універсальними вимогами до учасників навчально-виховного процесу.
• Достатньо інформувати членів колективу про його завдання та стан справ під час їхнього виконання.
  Вирішили: Систематично проводити соціометричне дослідження для аналізу стану мікроклімату колективу з метою виявлення «вогнища» проблеми. Проводити діагностику синдрому емоційного вигорання та поінформувати вчителів шодо прийомів уникнення професійного виснаження.

Слухали 3. Заступника директора з виховної роботи Передерій О.О., яка доповіла про те, що робота педагогічного колективу ЗОШ №17 з соціального захисту учнів пільгових категорій та профілактики правопорушень здійснюється на основі відповідних розділів річного плану виховної роботи: «Робота з учнями девіантної поведінки» та за планами виховної роботи класних керівників.

З учнями навчально-виховного закладу проводиться регулярна робота з профілактики правопорушень в учнівському середовищі, варто виділити часті індивідуальні бесіди з дітьми, що перебувають на внутрішкільному обліку з боку класних керівників. Активне залучення до позаурочної та спортивно-масової роботи, суспільно-корисної діяльності, також учні девіантної поведінки є активними, хоч і не постійними учасниками загальношкільних творчих та виховних заходів, беруть активну участь у громадських роботах школи та класу з благоустрою території та приміщень. В стані розробки ведеться корекційна робота з використанням методу анкетування учнів девіантної поведінки на визначення рівня вихованості учнів та заходи у формі тренінгів.

Але в роботі з профілактики правопорушень є чимало недоліків як в діяльності класних керівників, так і в школі в цілому. Необхідно тісніше знайомитися з неблагополучними сім’ями, залучати дітей до шкільної справи, проводити профілактичну роботу у мікрорайоні школи, вчасно інформувати адміністрацію школи та відповідні правоохоронні органи щодо виявлення випадків неналежного ставлення батьків до виконання своїх обов’язків.

Вирішили:  Продовжувати роботу з важковиховуваними учнями, їхніми сім’ями.  Вчасно обстежувати житлово-побутові умови неблагополучних сімей. Контроль за виконанням покласти на класних керівників та адміністрацію школи.

Слухали 4. Заступника директора з навчальної роботи Куроп’ятник І.В., яка наголосила на тому, що належні умови діяльності вчителів та учнів загальноосвітніх навчальних закладів – основа якісної освіти. Людина, її життя та здоров'я має бути домінуючим пріоритетом. Це узаконено у статті 3 Конституції України: «Людина, її життя та здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю...». Питання охорони здоров'я дитини посідає чільне місце в «Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті».

Санітарно-гігієнічні вимоги до проведення уроку не завжди безпосередньо пов'язані з діяльністю вчителя на уроці, і не завжди вчитель може їх усунути чи змінити, але звертати увагу має обов’язково.

На санітарно-гігієнічний аспект уроку впливають не лише безпосередньо сам уроку, його зміст і методики навчання, а й багато інших зовнішніх факторів, які тією чи іншою мірою зумовлюють його якість.

До санітарно-гігієнічних аспектів уроку відносяться:

1)гігієну навчальних приміщень, праці вчителя та учнів;

2)фізіологічно-гігієнічні передумови організації процесу навчання;

3)організацію гігієнічного навчання й виховання учнів.

Гігієна навчальних приміщень, праці вчителя й учнів. Це:

· відповідність обладнання, навчально-матеріального та технічного оснащення приміщення санітарно-гігієнічним нормам;

Обладнання навчальних кабінетів здійснюється з урахуванням правил техніки безпеки

Меблі та інше навчальне обладнання класних кімнат (кабінетів) повинні розміщуватись відповідно до санітарно-гігієнічних норм)

· забезпечення оптимального температурного режиму у класній кімнаті, навчальному кабінеті та ін.;

(Температура повітря восени та взимку у класних кімнатах, навчальних кабінетах, лабораторіях повинна бути 17-21 С. )

· дотримання санітарно-гігієнічних норм (показників) вологості повітря, концентрації СО2, швидкості руху повітря;

(Відносна вологість повітря у шкільних приміщеннях не повинна перевищувати 60 %, оптимальна вологість - 40 %. Швидкість руху повітря відповідно до гігієнічних вимог повинна бути 0,2-0,4 м/с.

Вміст вуглекислоти в повітрі навчальних приміщень не повинен перевищувати 0,1 %,(в атмосферному повітрі він становить 0,03 %).

Тому провітрювання класу є обов’язковою санітарно-гігієнічною вимогою до організації навчального процесу.)

· оптимальність освітлення класної кімнати, навчального кабінету та інших навчальних приміщень за рахунок максимально можливого природного та штучного освітлення, достатність (1000-1200 люкс) і рівномірність освітлення;

· забезпечення гігієни праці вчителя та учнів у процесі навчання на уроці (постійне місце за столом, партою, їх відповідність віковим і фізіологічним особливостям дітей тощо);

(На працездатність учнів впливають і меблі, за якими вони сидять. Невідповідність висоти парт викликає психологічний дискомфорт.

Правильна посадка учнів, не тільки забезпечує правильну роботу органів зору, кровообігу, дихання, травлення, але й запобігає ранньому стомленню, сприяє збереженню правильної постави. Тому вчителям слід стежити за робочою поставою учнів, щоб запобігти викривленню хребта та дефектів зору.)

· Певні санітарно-гігієнічні вимоги ставляться до використання технічних засобів навчання.

Використання контрастних екранів і підйомних майданчиків при демонструванні дослідів, моделей та макетів, застосування підфарбованих рідин, ретельне затемнення при перегляді кінофільмів, діафільмів, діапозитивів, чіткість зображення на екрані, світлові указки полегшують зорове сприйняття учнів.

· Важливу роль відіграє дотримування чистоти у класному приміщенні

Фізіолого-гігієнічні передумови організації навчального процесу на уроці. Це:

· забезпечення оптимального рівня працездатності учнів на уроці на основі знання й урахування їх вікових психофізіологічних особливостей;

(Гігієна праці передбачає раціональне чергування розумової та фізичної діяльності. Установлено, що легка м'язова робота стимулює розумову діяльність, а інтенсивна - погіршує її. Тому на перервах доцільно, щоб діти рухались.)

· урахування морфологічних і функціональних проявів дозрівання учнів;

(Підбирати матеріал, форми і методи роботи на уроці відповідно до віку)

· інтенсивність та емоційність спільної праці вчителя й учнів на уроці на основі взаємної поваги та довіри.

(Інтенсивність розумової праці вчителя й учнів значною мірою залежить від їхнього емоційного стану. Позитивні емоції сприятливо впливають на працю, негативні – навпаки. Тому потрібно створювати позитивний настрій на уроці).

· урахування особливостей динаміки працездатності учнів протягом уроку, робочого дня, тижня, навчального року;

(Правильна організація навчальних занять протягом дня з точки зору забезпечення оптимальної працездатності учнів визначається не тільки кількістю уроків, а й їх розподілом, тобто розкладом уроків: четвертий і шостий уроки є малоефективними для навчальних занять, і цей фізіолого-гігієнічний факт необхідно враховувати при раціональній організації режиму дня, чергування уроків різної складності. Тижнева динаміка працездатності учнів має теж вікові відмінності. Оскільки майже в усіх класах понеділок і п'ятниця, а для учнів молодшого шкільного віку й середа, є днями найнижчої працездатності, тому в ці дні не рекомендується проводити контрольні роботи та залікове опитування учнів.)

· забезпечення оптимальності навчального навантаження учнів на уроці з урахуванням «входження» у працю, її послідовності, ритмічності та розміреності;

(Перші 10 хвилин відбувається процес «входження» у працю, який характеризується поступовим підвищенням працездатності учнів: наступні 25 хвилин - час найвищої продуктивності навчально-пізнавальної діяльності учнів. Останні 10 хвилин уроку - час поступового зниження працездатності учнів; у кінці уроку учні рефлекторно реагують на дзвінок, як сигнал до відпочинку.)

· попередження стомлення учнів засобом зміни видів навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці, проведення фізкультхвилинки, музикальної паузи тощо;

(Протягом уроку вчитель повинен стежити за рівнем втомлюваності учнів. Сам процес втомленості має дві фази: рухливої непосидючості та загальмованості. Якщо учень починає відволікатися від роботи, займатися сторонніми справами, розмовляти — це ознака першої фази втомленості. В’ялість, апатія, позіхання, розсіяність свідчать про виникнення загальмованості. Щоб уникнути другої фази втомленості, необхідно зробити короткочасний відпочинок або змінити вид діяльності учнів.)

· дотримання в організації навчання на уроці принципу гуманізму, який передбачає прояв обнадійливого співчуття до хворих, кволих, невпевнених у собі дітей; позитивних емоцій, радості співпраці, взаєморозуміння;

(вчитель повинен будувати свої взаємовідносини з учнями за правилом: перед нами діти, які гірко переживають свій хворобливий стан, свої невдачі, тому ніколи не треба підкреслювати їхнє нездоров'я, тим більше у присутності інших. Без добрих, довірливих стосунків між учителем та учнями не може бути мови про педагогіку співробітництва.)

Учнів стомлює одноманітність, нетворча робота. Фізіологи з’ясували, що у 90% дітей втомленість під час навчальної діяльності виникає не від нестачі енергії, а від її надлишку. Вони більше втомлюються на нецікавих уроках, ніж на уроках, наповнених напруженим, цікавим змістом. Саме тому вчитель повинен уміло використовувати інтонаційні засоби мови, стежити за її гучністю та інтенсивністю, чергувати різноманітні методи навчання, використовувати гру, створювати ситуації емоційного переживання.)

· прагнення до об'єктивності оцінки праці учнів та її результативності як засобу стимулювання їх до ініціативи, активності, творчості.

Порушенням санітарно-гігієнічних вимог до уроку є затримання учнів після дзвінка в класі, байдужість учителя до здоров’я учня, нехтування правилами техніки безпеки.

Свою діяльність школа має підпорядкувати магістральній лінії державної політики в галузі освіти: «школа для дитини, а не дитина для школи».

Вирішили: Продовжувати роботу щодо покращення санітарно-гігієнічних умов закладу , сприяти всебічному розвитку особистості.

Слухали 5. Директора  Гірницької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 17 Балуєву О. В., яка зачитала характеристики учителів, що атестуються, а саме:

Арсенов Олександр Олександрович. Олександр Олександрович працює у Гірницькій ЗОШ І-ІІІ ступенів № 17 на посаді практичного психолога з 2017 року. Має достатній рівень науково-теоретичної, методичної підготовленості, необхідної для виконання функціональних обов’язків на посаді практичного психолога закладу освіти.

Здійснює різні види психологічної допомоги: психокорекційну, реабілітаційну, консультативну.

Для покращення психологічного клімату в школі і класних колективах Арсенов О.О. планує відвідування уроків, позакласних заходів, групові тренінги, індивідуальне тестування, заняття з психотерапії.

Особливу увагу Олександр Олександрович приділяє психологічній готовності дітей до навчання. З цією метою проводить діагностичну роботу в учнівському колективі, надає консультації класним керівникам та батькам, проводить адаптаційні заняття.

Арсенов О.О. разом з класними керівниками організовує моніторинг рівня агресивності, тривожності, інтелекту, рівня трудової здатності учнів з подальшим наданням рекомендацій.

Одним із головних напрямків практичного психолога є профілактична робота з важковиховуваними дітьми, надання рекомендацій класним керівникам і батькам, здійснення психологічного супроводу.

Олександр Олександрович велику увагу приділяє профілактиці шкідливих звичок, проводить діагностування учнів на вживання алкоголю, тютюнопаління та наркотичних засобів. За результатами тестування надає рекомендації, бере участь у профілактичних тижнях.

За його сприяння здійснюється профорієнтаційна робота, психологічна підтримка обдарованих дітей.

Олександр Олександрович знаходиться в постійному процесі творчого саморозвитку, працює над собою, шукає оптимальні шляхи для розв’язання шкільних проблем.

Кудінова Тетяна Миколаївна. Тетяна Миколаївна працює у Гірницькій ЗОШ І-ІІІ ступенів № 17 на посаді соціального педагога з 2008 року. Має задовільний рівень науково-теоретичної, методичної підготовки, необхідної для виконання функціональних обов’язків на посаді соціального педагога.

Здійснює професійну діяльність, спрямовану на забезпечення соціально-педагогічного патронажу учнів, взаємодію освітнього закладу, сім’ї, служб у справах неповнолітніх, соціального захисту. Працює над збереженням психологічного, соматичного і соціального стану учнів у процесі навчання. Сприяє охороні прав особистості відповідно до Конвенції з охорони прав дитини.

Тетяна Миколаївна намагається вживати заходи щодо надання різного виду психологічної допомоги (психокоректувальна, реабілітаційна та консультативна), але слабо володіє організацією роботи з класними колективами, недостатньо здійснює індивідуальну роботу з різними категоріями учнів.

Бере участь у плануванні та розробці розвиваючих та корекційних програм освітньої діяльності, роботі Ради профілактики, проведенні виховних заходів.

Кудінова Т.М. проводить профілактичну роботу з попередження девіантної поведінки. Сумісно з педагогічним колективом, батьками, службами у справах неповнолітніх, соціального захисту, правоохоронних органів працює з групами ризику.

Соціальний педагог дотримується вимог етичного кодексу, професійно компетентна, забезпечує нормативні вимоги до рівня освітньої роботи у соціальному середовищі, відповідає загальним етичним та культурним вимогам до педагогічних працівників.

Манякіна Лілія Володимирівна. Лілія Володимирівна працює у Гірницькій ЗОШ І-ІІІ ступенів № 17 на посаді вчителя фізичної культури з 2006 року. Педагог володіє сучасними освітніми технологіями, методичними прийомами, педагогічними засобами, різними формами позаурочної роботи, але мало їх використовує.

Метою фахової діяльності Лілі Володимирівни є надання учням загальних знань і формування вмінь збереження власного здоров’я, як важливого компонента загальнолюдської культури, зміцнення навичок здорового способу життя, оволодіння способами розвитку фізичних якостей та формування основних життєво важливих рухових умінь.

Манякіна Л.В. забезпечує засвоєння учнями навчальних програм, володіє знаннями основ педагогіки, психології, дитячої та