Профілактика ВИЛ

Профілактика ВИЛ. Заходи профілактики ВІЛ

Інфекційні недуги є найбільш широкою і часто зустрічається групою захворювань. Провокувати їх розвиток можуть бактерії, віруси, найпростіші. Однак існує одне вкрай небезпечне і складно піддається лікуванню стан - синдром набутого імунодефіциту людини.

Що це за захворювання?

Під абревіатурою СНІД (синдром набутого імунодефіциту) розуміють захворювання, пов'язане з придушенням активності клітинного імунітету і, як наслідок, розвитком його "недостатності". Воно з'являється при одному важливому і певному умови: захворювання викликає мікроорганізм - ретровірус.

Характерним для його патогенної дії є те, що він вступає в реакцію з певними імунними клітинами, так званими Т-хелперами. На поверхні цих клітин є спеціальна молекула - кластер диференціації 4 типу, який відповідає за подання антигенів (визначення патогенних молекул в організмі) і відповідну клітинну реакцію на нього. Через те що дана молекула перестає виконувати свою функцію, в організм починають надходити багато чужорідні мікроорганізми, що провокує розвиток інфекційного процесу і різних хвороб. Для того щоб це не відбулося, на перше місце повинна виходити профілактика ВІЛ-інфекції. Якими способами вона проводиться і як вірус може потрапити в організм?

Шляхи зараження ВІЛ

Вірус імунодефіциту людини, як вважають багато вчених, виник у мавп і від них передався людині. У приматів він не робить такого важкого дії, через що імунодефіцит у них не проявляє себе. У людини ж все йде набагато гірше.

Першим і найбільш важливим шляхом передачі ВІЛ є статевий контакт. Вірус має властивість проникати в секрет статевих залоз передодня жіночої піхви, а також в сперму. Разом з ними він потрапляє в організм незараженої людини, через слизові оболонки проникає в кров і разом з нею розноситься по організму.

Іншим, не менш важливим шляхом передачі є ін'єкційний. Як правило, в групі ризику знаходяться наркомани. Можливе зараження цілої "сім'ї" наркоманів при користуванні одним шприцом.

Третім шляхом зараження є переливання зараженої крові. Зустрічається відносно рідко, так як вся кров ретельно перевіряється під час її забору.

Яким же способом проводиться профілактика ВІЛ?

Способи запобігання:

Всі заходи, що проводяться для профілактики захворювання, можна поділити на 3 групи. До першої з них відноситься первинна профілактика, що включає в себе виключення можливості проникнення вірусу в організм. Профілактика ВІЛ в подібній ситуації полягає у виключенні контактів з можливими носіями вірусу, відмова від прийому наркотиків.

Всі дані заходи зводяться до одного - не створювати умов для проникнення вірусу в організм.

Вторинна профілактика ВІЛ знаходить своє відображення у лікуванні провокують імунодефіцит захворювань, а також можливе избегании таких станів, при яких він може розвинутися.

Третинна профілактика проводиться безпосередньо терапевтами поліклінік, а також спеціалізованих центрів по боротьбі зі СНІДом. Вона полягає в інформуванні пацієнтів про можливу небезпеку захворювання, створінь умов доступу до даної інформації, а також агітаційній роботі. Основний документ, у якому найбільш докладно прописана профілактика ВІЛ-інфекції - САНПиН. Саме їм слід керуватися при визначенні профілактичних заходів та призначення дозувань лікарських препаратів.

Заходи первинної профілактики:

Як було сказано, первинна профілактика ВІЛ полягає у створенні умов, що перешкоджають проникненню вірусів в кров і організм.

В першу чергу слід знати про те, які люди входять в групу ризику по розвитку синдрому набутого імунодефіциту. Даний контингент складають ув'язнені, представники МВС, які контактують з арештантами, хірурги, ін'єкційні наркомани та ін.

Також слід уникати незахищених статевих контактів, для чого слід використовувати засоби індивідуального захисту (Презервативи), щоб виключити можливість потрапляння заражених виділень в статеві шляхи.

Профілактика ВІЛ-інфекції обов'язково включає в себе і відмова від використання ін'єкційних наркотиків або дотримання умов стерильності (один шприц на одну людину). Якщо ще не розвинулася залежність, краще взагалі відмовитися від прийому наркотичних речовин. Варто докладніше зупинитися на профілактиці зараження при статевих контактах.

Статеві стосунки і СНІД

Саме при статевих зносинах найчастіше страждає профілактика ВІЛ. СНІД розвивається у молодих людей, часто живуть клубним життям. Там зазвичай і відбувається зараження, тому що найчастіше статеві партнери не знають нічого один про одного. Є певна група осіб, яка, будучи вже зараженої, провокує зараження і в інших людей. Зазвичай це відбувається через те, що людина не ставить до відома партнера про те, що у нього СНІД.

Крім того, такі статеві контакти зазвичай бувають незахищеними, оскільки багатьом хочеться підсилити отримане задоволення.

Які ж повинні бути в такому випадку заходи профілактики ВІЛ-інфекції?

В першу чергу завжди потрібно мати з собою презерватив. Він дозволить запобігти не тільки від зараження СНІДом, але і від небажаної вагітності або венеричного захворювання. Якщо його немає, краще уникати статевого контакту з незнайомою людиною. Переважно займатися коханням з постійним, здоровим і перевіреним партнером.

Вторинна профілактика

Всі заходи вторинної профілактики спрямовані на запобігання провокують розвиток імунодефіциту захворювань. До таких можна віднести цукровий діабет, хронічну обструктивну хворобу легенів, гепатити, онкологічні процеси в запущеній стадії і захворювання лімфатичної системи.

Обов'язково проводити профілактику захворювань в післяопераційному періоді. Даний проміжок часу характеризується тим, що саме в ньому має місце більшість післяопераційних ускладнень (особливо якщо умови проведення успішної операції вимагали застосування цитостатиків). Заходи профілактики ВІЛ при розвитку тих чи інших захворювань включають в себе застосування антибіотикотерапії та противірусних препаратів.

Не варто скидати з рахунків і вагітність, так як в цей період умови створення імунодефіциту програмуються самим організмом (це необхідно для нормального приживлення і виношування плоду). Через це і слабшає імунітет. У період вагітності жінки також знаходяться в групі ризику, тому у них обов'язкове профілактика ВІЛ-інфекції. САНПиН в даному випадку також визначає умови, створювані для вагітних, і тактику лікування СНІД.

Третинна профілактика

Багато клініцисти недооцінюють значимість даних заходів у боротьбі з вірусом імунодефіциту. Проте саме завдяки пропаганді профілактики СНІДу вдається досягти багато чого. Для цього використовуються практично всі ЗМІ. Основними засобами третинної профілактики є інформаційні буклети, соціальні ролики, білборди. Тільки якщо дана інформація буде постійно нагадувати людині про те, що він не застрахований від зараження, заходи профілактики ВІЛ-інфекції будуть ефективними.

Обов'язково слід проводити агітаційні бесіди з пацієнтами, особливо що складаються в групі ризику. У деяких випадках це допомагає напоумити їх і відмовитися від колишнього способу життя.

Якщо ж зараження у таких пацієнтів уже сталося, третинна профілактика передбачає допомогу та моральну підтримку таким людям, завдяки якій вони усвідомлюють всю небезпеку свого стану для оточуючих. Обмеження контакту таких людей зі здоровими входить в прерогативу первинної профілактики.

Що ж робити, якщо все ж відбулося зараження?

Так трапляється, що, навіть дотримуючись всі умови профілактики, людина заражається ВІЛ. Лікування та профілактика у такому випадку проводяться паралельно.

В першу чергу слід здати аналіз крові на ВІЛ. Керуватися у разі позитивного результату слід даними, наведеними у збірнику санітарних правил і норм. У даному переліку (САНПиН) профілактика ВІЛ передбачає як мінімум триразове дослідження крові на вірус. Тільки за наявності вірусних частинок в трьох дослідженнях діагноз вважається позитивним.

Терапія проводиться спеціальними препаратами, здатними впливати саме на ретровірус (антиретровірусна терапія). До таких лікарських засобів відносять препарати "Зидовудин", "Ламівудин". Вони гальмують активність вірусу, але не елімінує його з організму. Однак, згідно з останніми дослідженнями, вченим вдалося в експерименті повністю елімінувати вірус з організму тварини. На людині подібні випробування ще не проводилися.

Вимоги до проведених заходів

На жаль, хоч правила профілактики досить прості і не вимагають особливих зусиль, випадки зараження дають про себе знати. Зазвичай правила порушуються через некомпетентність людей небудь з умислу свідомого зараження. Багато людей заражаються через лікарських помилок (неправильно оброблений операційний матеріал, недотримання умов роботи з кров'ю, переливання зараженої крові). Все це в сукупності провокує зростання кількості випадків зараження ретровирусом.

Саме тому проведення заходів профілактики має суворо контролюватися медиками. Якщо буде правильно проведена профілактика ВІЛ, СНІД ніколи не розвинеться у даної людини, і йому можна буде не турбуватися про стан здоров'я.

Якщо ж ставитися до цього як до якоїсь вигадки або дурості, все може обернутися набагато гірше. Дбайте про своє здоров'я.