Головна | Реєстрація | Вхід | RSSЧетвер, 23.11.2017, 05:00

Гірницька ЗОШ 

І-ІІІ ст. №17

 Селидівської міської ради


Меню сайту
Статистика сайту

ЧИ МОЖЕ УКРАЇНА СТАТИ ВІЛЬНОЮ ВІД ПОКАРАННЯ?

 

ЧИ МОЖЕ УКРАЇНА СТАТИ ВІЛЬНОЮ  ВІД ПОКАРАННЯ?

ЯК ЗАПОБІГТИ НАСИЛЬСТВУ

Абетка виживання

 

  • Я знаю напам'ять усі адреси, номери те­лефонів та імена людей, яким довіряю.
  • Люди, котрим я довіряю, – це мої батьки чи хтось інший, хто дбає про мене та хоче, щоб я був/була у безпеці.
  • Я пам'ятаю про телефони спеціального та негайного виклику: «101» (пожежна охо­рона), «102» (міліція), «103» (швидка медична допомога).
  • У мене є номери телефонів дільничного інспектора, соціальної служби й телефону довіри.
  • Я нікому не дозволяю принижувати й об­ражати мене.
  • Я не ходжу сам/сама по вулиці увечері чи вночі.
  • Я ніколи не розмовляю з незнайомими людьми, нікуди з ними не йду, нічого у них не беру, не сідаю до них в автомобіль.
  • Якщо мені загрожуватиме небезпека, я буду тікати, кричати, привертати до себе увагу.
  • Я не ввійду з незнайомцями до ліфту.
  • Я не впускаю в помешкання незнайомців, якщо я сам/сама вдома.
  • Я знаю, де лежить моє свідоцтво про на­родження.
  • Якщо зі мною трапиться щось недобре, я негайно розкажу людям, яким довіряю.
  • Я чітко та послідовно знаю, що робити­му, куди зателефоную, піду, кому розповім, якщо зі мною трапиться щось недобре.

 

 

ЗАХИСТ ДІТЕЙ ТА ЇХНІХ ПРАВ У СУСПІЛЬСТВІ

 

                 Насильство над дітьми розглядається як порушення прав людини, приклад примусового контролю, який одна людина здійснює над іншою, домагання, будь-які інші дії чи бездіяльність, що полягають у застосуванні психічного, емоційного тиску або фізичної сили для заподіяння шкоди.

       Дитинство – період життя людини, коли формуються найважливіші функ­ції організму, активно здійснюється засвоєння моральних норм, знань і ціннос­тей, що дозволяє малюку почуватися пов­ноцінним членом суспільства.

      Можна сказати, що діти – це особлива соціально-демографічна група населення з ві­ковими обмеженнями від народження до 18 ро­ків, яка має свої права, інтереси, специфічні проблеми, але не може відстоювати і захищати їх перед суспільством. Унаслідок цього сьо­годні досить гостро постає проблема захисту дітей та їхніх прав. Умови, що склалися в на­шій державі у сфері виживання та розвитку дітей (матеріальне забезпечення, стан охо­рони здоров'я, система освіти і виховання, виховний потенціал сім'ї, розвиненість дер­жавної турботи про дітей і законодавчі нор­ми, які відстоюють життєво важливі права та інтереси дітей), не завжди відповідають нормам міжнародного права.

       Першу спробу створення пакету норм щодо захисту прав дитини зробила Ліга На­цій після закінчення Першої світової війни. У межах правотворчої діяльності цієї між­народної організації було підписано угоди про припинення торгівлі жінками та діть­ми.        Найважливішим актом щодо захисту дітей стала Женевська декларація 1924 р., а в 1952 р. – Декларація ООН про права дитини. Також було створено міжнарод­ні організації: Дитячий фонд ООН (1946), ЮНІСЕФ. їхньою основною функцією стало надання допомоги країнам у вихованні дітей та захисті їхніх прав. Крім того, у 1989 році було прийнято Конвенцію ООН про пра­ва дитини, яка визнала дитину суб'єктом права, а її інтереси – пріоритетними перед потребами соціуму. Положення Конвенції можна звести до чотирьох основних вимог: виживання, розвиток, захисті забезпечення активної участі дитини в житті суспільства.

       Законодавство України визначає охорону дитинства за стратегічний загальнонаціо­нальний пріоритет, забезпечує реалізацію прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист і всебічний роз­виток. Держава здійснює захист неповно­літніх від усіх форм фізичного і психічного насильства, образ, недбалого і жорстокого поводження з ними, експлуатації, зокрема батьками та особами, які їх замінюють.

       Проте випадки жорстокого поводження з дітьми, зневажання їхніх інтересів трап­ляються в сучасному суспільстві, тому зазна­чена проблема є нині надзвичайно актуаль­ною. Діти не знають своїх прав та обов'язків, бояться звернутися по допомогу в разі ви­никнення ситуації насилля. Тому необхідно проводити цілеспрямовану роботу для по­передження насильства над дітьми.

       Мета роботи з профілактики насильства у школі полягає в теоретичному обґрунтуванні сутності насильства, з'ясуванні основ­них причин насильства над дітьми в сере­довищі сім'ї та виявленні шляхів його по­передження.

     Проявами насильства щодо неповноліт­ніх вважають нехтування, ухилення від обо­в'язків щодо дитини, відсутність у сім'ї доб­розичливої атмосфери (психологічна ізо­ляція), недостатнє забезпечення доглядом та опікою, втягування у з'ясування стосунків і використання її задля шантажу.

 

Жорстоке поводження з дітьми, нехтування їхніми інтересами не лише завдає непоправної шкоди їх фізичному здоров'ю, але й тягне за собою важкі психічні та соціальні наслідки. У більшості дітей - жертв насильства -з'являються серйозні відхилення в психічному, фізичному розвитку, в емоційній сфері.

Виявляється, що дитина відчуває себе в безпеці, якщо вона знає про настрої матері та батька.  А ми часто не звертаємо уваги на дитину і не вважаємо за потрібне розповідати їй про себе. Існує таке уявлення, що дитині не обов'язково знати про наші непри­ємності. А, виявляється, значно краще переживати прикро­щі разом, допомагаючи один одному. Це допомагає підтри­мувати партнерські стосунки у сім'ї, відвертаючи  страхи у дитини.

  Практичний психолог   Н.М. Любченко

 

Вхід на сайт
Календар
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Пошук
Корисні посилання


Національна дитяча гаряча лінія Національна гаряча лінія

Copyright MyCorp © 2017
Зробити безкоштовний сайт з uCoz