Головна | Реєстрація | Вхід | RSS | Четвер, 25.04.2024, 04:32 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Гірницький ЗЗСОІ-ІІІ ст. №17Курахівської міської ради | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вітаю Вас Гость |
|
ЧИ МОЖЕ УКРАЇНА СТАТИ ВІЛЬНОЮ ВІД ПОКАРАННЯ?
ЧИ МОЖЕ УКРАЇНА СТАТИ ВІЛЬНОЮ ВІД ПОКАРАННЯ? ЯК ЗАПОБІГТИ НАСИЛЬСТВУ Абетка виживання
ЗАХИСТ ДІТЕЙ ТА ЇХНІХ ПРАВ У СУСПІЛЬСТВІ
Насильство над дітьми розглядається як порушення прав людини, приклад примусового контролю, який одна людина здійснює над іншою, домагання, будь-які інші дії чи бездіяльність, що полягають у застосуванні психічного, емоційного тиску або фізичної сили для заподіяння шкоди. Дитинство – період життя людини, коли формуються найважливіші функції організму, активно здійснюється засвоєння моральних норм, знань і цінностей, що дозволяє малюку почуватися повноцінним членом суспільства. Можна сказати, що діти – це особлива соціально-демографічна група населення з віковими обмеженнями від народження до 18 років, яка має свої права, інтереси, специфічні проблеми, але не може відстоювати і захищати їх перед суспільством. Унаслідок цього сьогодні досить гостро постає проблема захисту дітей та їхніх прав. Умови, що склалися в нашій державі у сфері виживання та розвитку дітей (матеріальне забезпечення, стан охорони здоров'я, система освіти і виховання, виховний потенціал сім'ї, розвиненість державної турботи про дітей і законодавчі норми, які відстоюють життєво важливі права та інтереси дітей), не завжди відповідають нормам міжнародного права. Першу спробу створення пакету норм щодо захисту прав дитини зробила Ліга Націй після закінчення Першої світової війни. У межах правотворчої діяльності цієї міжнародної організації було підписано угоди про припинення торгівлі жінками та дітьми. Найважливішим актом щодо захисту дітей стала Женевська декларація 1924 р., а в 1952 р. – Декларація ООН про права дитини. Також було створено міжнародні організації: Дитячий фонд ООН (1946), ЮНІСЕФ. їхньою основною функцією стало надання допомоги країнам у вихованні дітей та захисті їхніх прав. Крім того, у 1989 році було прийнято Конвенцію ООН про права дитини, яка визнала дитину суб'єктом права, а її інтереси – пріоритетними перед потребами соціуму. Положення Конвенції можна звести до чотирьох основних вимог: виживання, розвиток, захисті забезпечення активної участі дитини в житті суспільства. Законодавство України визначає охорону дитинства за стратегічний загальнонаціональний пріоритет, забезпечує реалізацію прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист і всебічний розвиток. Держава здійснює захист неповнолітніх від усіх форм фізичного і психічного насильства, образ, недбалого і жорстокого поводження з ними, експлуатації, зокрема батьками та особами, які їх замінюють. Проте випадки жорстокого поводження з дітьми, зневажання їхніх інтересів трапляються в сучасному суспільстві, тому зазначена проблема є нині надзвичайно актуальною. Діти не знають своїх прав та обов'язків, бояться звернутися по допомогу в разі виникнення ситуації насилля. Тому необхідно проводити цілеспрямовану роботу для попередження насильства над дітьми. Мета роботи з профілактики насильства у школі полягає в теоретичному обґрунтуванні сутності насильства, з'ясуванні основних причин насильства над дітьми в середовищі сім'ї та виявленні шляхів його попередження. Проявами насильства щодо неповнолітніх вважають нехтування, ухилення від обов'язків щодо дитини, відсутність у сім'ї доброзичливої атмосфери (психологічна ізоляція), недостатнє забезпечення доглядом та опікою, втягування у з'ясування стосунків і використання її задля шантажу.
Жорстоке поводження з дітьми, нехтування їхніми інтересами не лише завдає непоправної шкоди їх фізичному здоров'ю, але й тягне за собою важкі психічні та соціальні наслідки. У більшості дітей - жертв насильства -з'являються серйозні відхилення в психічному, фізичному розвитку, в емоційній сфері. Виявляється, що дитина відчуває себе в безпеці, якщо вона знає про настрої матері та батька. А ми часто не звертаємо уваги на дитину і не вважаємо за потрібне розповідати їй про себе. Існує таке уявлення, що дитині не обов'язково знати про наші неприємності. А, виявляється, значно краще переживати прикрощі разом, допомагаючи один одному. Це допомагає підтримувати партнерські стосунки у сім'ї, відвертаючи страхи у дитини. Практичний психолог Н.М. Любченко
|
|
Copyright MyCorp © 2024 |
Зробити безкоштовний сайт з uCoz |